Ставлення Об’єднання СИНДИКАТ до нинішньої влади

Однакова влада - Порошенко, Коломойський

Останні чвари всередині владної верхівки знову поставили питання про ставлення революційних націоналістів до того правлячого режиму, який прийшов до влади за підсумками Революції 2013-2014 років. СИНДИКАТ наразі не ставить перед собою завдань, пов’язаних із практичним впливом на загальнонаціональні політичні процеси, розуміючи об’єктивну неспіврозмірність відповідних цілей та наших поточних ресурсів. Тим не менше, розробка подальшої політичної стратегії Об’єднання ставить на порядок денний формування чіткої та недвозначної позиції стосовно існуючої державної верхівки та перспективи її зміни/трансформації.

Перш за все, слід наголосити на тому, що СИНДИКАТ усвідомлює проблематичність критики державної влади в ситуації наступу на Україну агресора, стратегічною метою якого є ліквідація українців як нації та розчинення їх у болоті «русского міра». Однак так само вірним є й те, що практичні дії цієї влади вказують на те, що вона не в змозі та, найголовніше, не бажає організувати ефективну оборону держави та нації. Викликано це двома основними причинами: (1) домінуванням егоїстичних бізнес-інтересів у виробленні правлячою верхівкою своїх політичних позицій та (2) пануванням серед неї «провансальського» світогляду, який передбачає приниження України перед багатшими / «просунутішими» сусідами в надії видобути від них якийсь черговий грошовий ресурс. Саме такими причинами і пояснюється вся специфіка політики чинних уряду, президента та інших органів державної влади.

Виходячи з цього, СИНДИКАТ не вважає чинний правлячий режим спроможним організувати ефективний опір московському агресору. Проте його проблема не обмежується виключно ситуацією російсько-української війни, що є лише кульмінацією тривалої деградації українського суспільства після невдачі національно-визвольної революції 1990-1991 років. На «українській еліті», що сформувалася ще за часів президентства Кучми, лежить відповідальність за перетворення України на «африканську» країну всередині Європи, якою правлять бездарні та хамовиті князьки, що готуються передати свою владу та власність таким же безмозким діточкам. Перекриття всіх можливостей соціального зростання для талановитих українських громадян, що не є частиною чинної правлячої верхівки, повністю обмежує можливості якісного розвитку та зростання України, прирікаючи її на існування в режимі «великої» Уганди або Гаїті. Саме тому в довготерміновому плані усунення від влади нинішнього політичного класу на всіх рівнях – від сільрад до Верховної Ради та Адміністрації Президента – є єдиною запорукою виживання та розвитку українського суспільства.

У той же час, СИНДИКАТ не вважає можливим здійснення такого кардинального оновлення політичного класу шляхом участі в інтригах одних його сегментів проти інших. Навіть найщиріші революціонери з часом перетворяться на прості знаряддя боротьби одних вельмож проти інших, якщо вони дозволять затягнути себе в подібні ігри. Тому на цей момент пріоритетом політичного розвитку СИНДИКАТУ є творення національно-революційного авангарду, що не впадав би ані в ідеалістичне «провокаторство», ані в «прагматичну» співпрацю з одними частинами правлячого режиму проти інших. Натомість, цей авангард має прагнути до створення такого соціально-політичного руху, що міг би взяти на себе відповідальність за подальшу долю Української Держави.

Дивіться також:

Комментирование запрещено