Чому ми так не любимо вибори

Вибори - це лохотрон

Вибори — це лохотрон

Наближаються вибори. Активізуються клоуни та їх поплічники, олігархи роблять один одному капості, ЗМІ дуріють, люди теж…

Політична активність скоро набере обертів, і різні пройдисвіти почнуть використовувати наївних громадян та активістів у своїх цілях. Так було завжди. Це і є сутність «виборів».

Бути агітатором в наметі — справа неважка. В принципі, вибори створюють тисячі «робочих місць» для агітаторів, правда, за рахунок у них же і вкрадених бюджетних коштів. Стояти в наметі годин десять нині коштує в середньому 200 грн. на добу. Таких агітаторів завжди двоє. А ще у них є старший, який отримує в два рази більше. А ще є водій з експедитором, які розвозять друковану агітацію. А ще вартість тієї самої агітації, яку в день кожна точка роздає тисячами — і це зовсім не найдешевший папір та друк. А ще вартість столиків, наметів, форми тощо… На день на кожну таку точку кожна партія чи кандидат витрачають середньомісячну зарплатню багатьох українців.

Це вкрадені у нас з вами гроші. Все робиться з однією метою — бізнесовою. Навіть у найкращій варіації цієї системи нема нічого позитивного. Просто ЗМІ вбили нам в голови, що демократичні вибори — це круто. Насправді це просто грабунок і розвід народу. «Лохторат» — саме так називають вони нас із вами.

Ця система діє лише для підкупу виборців. Підкупу тих, хто зовсім не розуміється на сутності процесів, що відбуваються в Україні. І це не значить, що він поганий чи неправий. Всі і не мають розуміти того, точніше, не можуть. Якщо я гарний слюсар і я не хочу витрачати нерви на розуміння політичних розборок, але я хочу робити свою справу професійно і годувати мою сім`ю, то чим це погана позиція? Чи краще натовпи ледарів, які вміють кричати «Юля» чи «Вітя»?

Ефективна система (будь у чому) — це ефективний розподіл функцій. Професіоналізм кожного — запорука щасливої держави. А вибори (в тому варіанті, в якому вони є) не здатні ні на що, крім того, щоби розривати нашу країну, сварити суспільство.

Якщо хтось із порядних людей і йде (чи піде) на якісь вибори, то його аргумент має бути лише таким: виграти, щоб потім зробити все, щоби в подальшому позбутися цієї системи передвиборчої клоунади. Все інше — чергова спроба грабунку та лохотрону.

Ми не зважаємо на клоунаду виборів, бо у нас свій шлях.

У нас часто питають: ви йдете на вибори або когось підтримаєте? СИНДИКАТ каже: ми не йдемо на ЦІ вибори, бо не бачимо від участі в них перспективи для справи. Ми нікого з кандидатів публічно не підтримуємо, бо нічого не зміниться від їх розстановки.

Наша задача сьогодні — РЕАЛІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОЕКТУ.

Ясна річ, що якщо водій — дурень і постійно їде, пробиваючи шини, то бути волонтером, який їх міняє, — не особливо ефективно для справи. Але участі у чварах клоунів, що розділяють країну, ми не беремо принципово.

Жертвувати тимчасовими важелями (які несе мандат) задля божевільної та праведної мети — це і є наш шлях, шлях СИНДИКАТу!

Нам не потрібно робити щось «по накатаній». Наш шлях — шлях самодостатній та самодостатніх. Дякуємо — не потрібно нам подачок, не цікавить нас шлях «таких,як всі», бо все те ми вже проходили. Наша революція — суспільна переформатація.

Беремося, друзі, за справу. Незалежно від цієї дуріючої клоунади, хай хоч з глузду сходять. Коли очухаються — буде запізно, ми вже розростемося, як павутиння. Тоді лишиться лише викинути на смітник історії цю прогнилу бюрократичну гідру-систему, адже потреби в ній вже не буде.

За все людське.

Друг Хрест (Євген Чепелянський)

Дивіться також:

Комментирование запрещено