Про конфлікт між ПС та бандою Ланьо на Закарпатті

Про конфлікт між ПС та бандою Ланьо на ЗакарпаттіОстанніми днями інформаційне поле України заполонили різного роду домисли стосовно реального підґрунтя чергового конфлікту між органами МВС та рухом «Правий сектор», події якого цього разу розгорнулися на Закарпатті. Як завжди, думки ньюсмейкерів та рядових читачів і глядачів розділилися: одні з них розглядають відповідні події як суто ідейний конфлікт, інші ж – дорікають ПС через використання зброї поза зоною АТО, натякаючи на всюдисущу «провокацію Кремля». На нашу думку, не мають рації ні перші, ні другі.

Реальні результати революції Євромайдану, що в уяві її рядових учасників мала привести Україну до омріяного ЄСівського раю, наразі виглядають жорстокою насмішкою над сподіваннями «маленьких українців». Державна влада остаточно перетворилася на сукупність комерціалізованих кланових угрупувань, що ведуть фактичну війну між собою за фінансові та владні ресурси, що все скорочуються в міру занепаду національної економіки. Добровольчий рух, за деякими винятками, було або задушено прямим чи прихованим саботажем та протидією з боку бюрократично-корупційного апарату, або залучено до «кришування» бізнес-схем останнього. Мукачівські події якраз і є прикладом того, як ідейні добровольці з ПС стали заручниками «розборок» між кланами Балог та Ланьо, причому на боці останнього фактично виступило місцеве УМВС. Звичайно, хтось може заявити, що участь у боротьбі балог та ланьо може бути етапом підготовки до боротьби з чинним режимом, але постає питання: чи всякі засоби виправдані шляхетною метою, і чи не думають прихильники такого роду діяльності, що спричинений останньою моральний розклад може значно перевищувати короткотермінову матеріальну та/або політичну вигоду від неї? Тому, на нашу думку, участь добровольчих та національно-патріотичних формувань – свідома чи несвідома – в такого роду схемах та «розборках» може призвести лише до їх деморалізації.

Що ж до реакції можновладців на сутичку між ПС та бандформуванням Ланьо, то вона є прикметною тим, що влада використала проти невеликої групи бійців «Правого сектору» явно неспіврозмірні силові ресурси, причому відповідні загони міліції та Національної гвардії виглядають куди краще озброєними та забезпеченими матеріально, ніж фронтові частини, які приймають участь в АТО. Такого роду спостереження чітко вказують на пріоритети нинішньої влади, а також – на те, що її улесливі «патріотичні» заклинання на адресу добровольців та патріотів можуть в будь-який момент бути замінені на залізний кулак пострадянського карального апарату.

Тому Об’єднання СИНДИКАТ наголошує, що участь патріотичних сил у політиканських олігархічно-мафіозних війнах є прямим шляхом до їх розкладу та занепаду. Саме тому єдиним варіантом успішного розвитку останніх є самоочищення українського добровольчого та національно-патріотичного руху від випадкових та «комерційних» елементів, і водночас – орієнтація на скоординовану політичну боротьбу проти нинішньої псевдо-еліти в усій різноманітності її кланів та «партій». Тільки так стануть можливими зміни на краще в нашій країні.

Дивіться також:

Комментирование запрещено