Про благоустрій, рейдерство, дрібний бізнес та підміну понять

Рейдерство МАФів

Одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності команда мера Києва Віталія Кличка визначила благоустрій столиці, пообіцявши боротися з МАФами. Було розгорнуто цілу інформаційну кампанію щодо того, як безліч кіосків заважають киянам та псують зовнішній вигляд вулиць, і така ініціатива надихнула багатьох киян, проте виявилось, що тут досить багато «підводних каменів».

Хаотична зміна законодавства призвела до того, що багато дрібних підприємців були вимушені згорнути свої кіоски. Проте менш ніж за місяць на тих самих місцях стали з’являтися нові кіоски та торгові точки, з якими вже ніхто боротися не поспішає…

Схожа ситуація і з кіосками у підземних переходах Київського метрополітену. Не так давно з`явилася цікава норма ДБН, згідно з якою у підземних переходах має бути шість метрів вільного проходу. Здавалося б, справа хороша, але на практиці, знову ж таки, не все так добре. Більшість власників банально викидаються на вулицю, незважаючи на те, що вони є законними орендаторами площі метрополітену, і самостійно, за свої кошти проводили електрострум, будували конструкції тощо.

Проти деяких з тих, що не поступаються, фабрикуються кримінальні справи. Присутні випадки направлення «тітушок», всім дрібним підприємцям “відрубили” електрострум. Влада міста розгорнула цілу інформаційну кампанію проти підприємців, щоби налаштувати громадян один проти одного.

На тлі цього дивує те, що поруч з кіосками, власників яких тягають по судах, та майно яких умисно псується, спокійно існують такі самі кіоски, у яких завжди є світло, на відміну від перших, та яких ніби і не стосуються положення про 6 метрів. Цікаво, що за роки незалежності майже не було випадків загорянь чи пожеж у переходах метро, але як тільки ввели у дію нову норму ДБН та розпочали свій рейдерський благоустрій “хазяї міста”, відбулось уже кілька таких випадків. Тому цілком можливо, що такі методи буде використано як черговий важіль тиску на непоступливих підприємців.

Річ у тім, що значна частина бізнесу у підземках поділена між «молодою командою» Кличка та «старою гвардією» регіонала Бродського. Не секрет, що дехто з депутатів Кличка та його команди мають у своїй власності більш як 500 тих самих МАФів. А саме для тих, хто не хоче віддавати свою справу комусь із них, і створюються норми пожежної безпеки та благоустрою. Зокрема, у підземках не метрополітену, а звичайних, майже все належить «соратникам» Кличка та Бродського, і там ніхто нікого не чіпає, не дивлячись на боротьбу за “благоустрій” та норми про шість метрів. Більш того, на багатьох станціях тих шести метрів немає в принципі.

Все це при тому, що одна торгова точка дає близько 100 000 грн. доходу до бюджету на рік. Більша частина цих доходів осідає в сторонніх кишенях, так і не діставшись «пункту призначення». Якби ж ці гроші ішли на пряму до метрополітену, так само якби туди йшли і гроші з оренди рекламної площі, а не відходили завдяки корупційним схемам десятці столичних “крутих”, то тарифи на проїзд для киян можна було би знизити вдвічі, принаймні так вважають деякі експерти.

Також цікавим є те, що кошти на демонтаж МАФів беруться зі столичного бюджету. Зокрема у 2015 році, з бюджету киян на міський благоустрій було витрачено 6 млн. гривень. Керівник Департаменту міського благоустрою Дмитро Білоцерковець запевняє, що кошти до міської скарбниці будуть повертатися власниками демонтованих споруд, проте на практиці маємо те, що ці кошти розчиняються на півдорозі до бюджету.

Крім того, демонтаж проводять зазвичай невідомі люди у масках, які називають себе «громадськими вартами», а не співробітники метрополітену чи виконавча служба КМДА. Неозброєним оком видно, що міська влада працює методами криміналітету в традиціях 1990-х років.

Питання МАФів — питання суперечливе. Ми не кажемо, що хтось «янгол», а хтось «сатана». Проте влада міста категорично відмовляється йти з ними на діалог і в буквальному сенсі нехтує усіма їх громадянськими свободами. Так само завтра представники влади зможуть прийти до квартири кожного киянина і сказати, що його будинок не відповідає оновленим нормам і підлягає зносу, тому мешканець має забиратися звідти, безальтернативно і не отримавши іншого помешкання навзамін.

Кожен може стати наступним неугодним для підприємливих політиків. Саме тому Суспільний проект СИНДИКАТ об’єднує дрібних підприємців, адже в такій ситуації єдиним порятунком є солідарність та згуртованість проти рейдерства.

З питань пов`язаних з нашим антирейдерським напрямком, телефонуйте: (050) 189 23 51; (097) 399 67 65; (093) 955 31 00.

Дивіться також:

Комментирование запрещено