«Мінськ-2″ та фальшиве «перемир’я»

Мінські Угоди - Аналітика

Після «других Мінських угод», які навряд чи будуть виконані проросійськими сепаратистами, українське суспільство охопила чергова хвиля сподівань на близьке перемир’я. Однак, на наше переконання, цим сподіванням не судилося збутися, адже ситуація на фронті та в тилу досить близька до тих, що супроводжували попередні два провальні «перемир’я» президента Порошенка.

Знову ми бачимо бездарне проходження мобілізації та безвідповідальне ставлення кабінетних генералів до забезпечення та озброєння мобілізованих бійців; знову спостерігається чисто формальний підхід, за якого психологічно та фізично непідготовлені люди легко стають «гарматним м’ясом»; знову українці безпорадно спостерігають за новими «гуманітарними конвоями» з Росії. Тим самим, «перемир’я» перетворюється на фарс.

Не слід забувати й про те, що затягування війни вигідне нинішньому керівництву України, оскільки воно дозволяє відвернути увагу суспільства від катастрофи національної економіки та отримати нове джерело надприбутків у вигляді фінансових махінацій у сфері матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України. Водночас, як показують останні чутки щодо можливості розпуску непідконтрольних владі добровольчих підрозділів (в першу чергу, добровольчого батальйону ОУН), влада розглядає можливість посилення тиску на добровольців, які є ворожою пострадянській «еліті» суспільною групою. Тому важливо розуміти, що «Мінськ-2» – це не завершення конфлікту, а лише початок його нового етапу.

Дивіться також:

Комментирование запрещено