Деякі роздуми про поточну кризу українського суспільства

Українська політика як вона є.

Українська політика як вона є.

Останні політичні та економічні процеси в Україні переконливо свідчать про те, що нинішню систему панування олігархічних кланів, усупереч всім намаганням її провідників досягти «стабілізації», продовжує лихоманити через постійні внутрішні конфлікти. Як призначення головою Одеської ОДА Михеїла Саакашвілі та спричинений цим новий виток конфлікту «Порошенко-Коломойський», так і нові дані «таємних» соціологічних опитувань, які вказують на повне «просідання» рейтингу Яценюка та його політичної сили, є всього лише симптомами та зовнішніми проявами певних глибших процесів, ім’я яким – дезінтеграція суспільної системи, що вже не за горами.

Рік правління «по-новому» та попередні три місяці «післямайданівського» переділу владних та бізнесових ресурсів увінчалися подальшим занепадом соціально-економічної сфери життя українського суспільства, шаленим зростанням цін та девальвацією національної валюти. Незважаючи на постійні запевнення громадськості в своїх «реформаторських» намірах, «нові» можновладці не зробили нічого суттєвого в плані подолання, а тим паче, — запобігання цим деструктивним процесам. На користь кого працюють відповідні державні служби, яскраво показують практичні результати розслідування картельної змови 14 найбільших торговельних мереж, що мала місце в 2010-2011 роках та призвела до підвищення цін на продукти харчування в середньому на третину. Призначені Антимонопольним комітетом «штрафні санкції» не перевищуватимуть 0,2 – 0,3% від загального обороту відповідних мереж за три роки. Як бачимо, ніякого реального покарання, навіть фінансового, для спекулянтів не передбачається. Натомість, ціни ніхто з них знижувати і не збирається, і можна очікувати, що розслідування подібних махінацій сьогодення варто очікувати років десь через п’ять – у кращому для суспільства випадку.

На тлі цього розгулу спекуляції та безпосереднім чином пов’язаної з нею корупції «європейська влада» не знайшла нічого кращого, як підтримати проведення гей-параду, що очікувано перетворився на політичну клоунаду під відкритим небом. Можна сказати, що сподівання влади справдилися: сутички навколо цього дійства заполонили інформаційне поле, а по-справжньому значущі проблеми тотальної суспільної кризи знову виявилися відсунутими на манівці. Тим не менше, видається, що нинішнім можновладцям не довго вдаватиметься шляхом демагогії та голослівних апеляцій до сумнівних цінностей «вільного ринку» та «європейського вибору» відтягувати кінець свого політичного лохотрону, який, на жаль, буде знову сплачено за рахунок українського суспільства.

Дивіться також:

Комментирование запрещено