Декларація принципів

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ

 

Об'єднання "СИНДИКАТ" -  Лого

ОБ’ЄДНАННЯ «СИНДИКАТ»

Вступ

Пройшло вже більше року з того часу, як наше Об’єднання почало свою діяльність. За цей проміжок часу ми встигли багато чого зробити – починаючи від участі в АТО в лавах добровольчих загонів та закінчуючи організацією боротьби ошуканих різного роду «лохотронами» громадян. Тому наразі назріла необхідність систематизувати та викласти в узагальненому вигляді ті принципи та соціально-політичні ідеї, які лежать в основі нашої діяльності та які ми сподіваємося поширити серед патріотичної громадськості.

Відразу хотілося б наголосити, що СИНДИКАТ не є політичною організацією партійного типу, як не є він і суто неформальною групою прихильників тієї чи іншої вузько ідеологічної доктрини. Тому ми залишаємо за собою право та можливість у майбутньому змінювати або додавати ті або інші елементи цієї Декларації принципів, з тим щоб якомога ширше та актуальніше висвітлити їх важливість для поточного моменту.

 

  1. Нація та національна ідея

Як неодноразово зазначалося на наших інформаційних ресурсах, СИНДИКАТ розглядає себе як об’єднання, що асоціює себе з ідеологією українського націоналізму. Тому для нас поняття нації та національної ідеї є вельми важливими.

Ми розглядаємо націю як історично обумовлене об’єднання людських спільнот, що характеризується певним спільним етнічним походженням, спільністю культури та світогляду. Таке визначення нації дозволяє нам уникати як шовіністичних концепцій, що роблять виключний наголос на етнічній складовій, так і тих ідей, які ототожнюють «націю» з механічною сукупністю громадян тієї або іншої держави. В той же час, ми вважаємо за необхідне зазначити, що територію сучасної України здавна населяли й інші народи, деякі з яких оформилися як нації саме на цих теренах, хоча й завжди (за винятком кримських татар у Криму) були тут національними меншинами. Тому ми вважаємо позитивним конструктивну співпрацю українців з представниками інших історичних націй України за умов взаємоповаги та визнання історично обґрунтованих прав один одного.

З іншого боку, національна ідея є певним позитивним вираженням тієї культурної програми націєтворення, що була закладена в основі відповідного національного проекту. Відповідно, ми вважаємо, що основним архетипом сучасної української нації має бути архетип вільного козака – не як якийсь історичний чи етнографічний «шароварний» елемент, а як прообраз вільної духом людини, що протистоїть як байдужому та зосередженому на своїх меркантильних інтересах міщанству, так і раболіпному холопству «братів незрячих, гречкосіїв», про яких писав ще великий Шевченко. Події Майдану довели, що цей архетип ще живе в багатьох наших співвітчизниках, незважаючи на десятиліття цілеспрямованої державної політики, спрямованої на його викорінення та «одомашнення» українців у межах різного роду імперських та постколоніальних державних утворень. Тому в основі діяльності СИНДИКАТУ лежить пріоритет розвитку та поширення оновленого козацького духу серед українського народу.

 

  1. Держава та суспільство

Переходячи до нашого розуміння співвідношення держави та суспільства та їх оптимального взаємозв’язку, слід наголосити, що ми розглядаємо державу не як деяку застиглу та самодостатню організаційну форму, а як динамічний елемент, від розвитку якого залежить і розвиток самого суспільства. Ми не є наївними демократами, які вважають державу за просте породження суспільства; навпаки, ми гадаємо, що в своєму розвиткові ці дві форми людського існування постійно перебувають у стані складного співробітництва та конфлікту. Історично держава в найзагальнішому сенсі цього поняття являла собою наслідок перетворення тимчасових військових об’єднань юнаків та чоловіків навколо найбільш досвідчених вождів та войовників на постійну військово-правову організацію, яка з часом стала із захисника суспільства його паном та володарем. Остаточна деградація держави співпадає з початком сучасного періоду (XVIII-XIX століття), коли на зміну відносно різноманітним державним об’єднанням, які ще не могли вповні встановити свою владу над суспільством, приходить одноманітна бюрократична держава, розростання якої досягає своєї кульмінації в ХХ столітті. Саме завдяки бюрократизації сучасної держави виникла більшість негативних явищ сучасного суспільно-політичного життя: політичні інститути, які нікого реально не представляють; орди чиновників, які ув’язнюють людську душу горами паперів та інструкцій; судова система, що підмінює дух правосуддя буквою механічних законів. Водночас здеградувало і суспільство: на зміну багатству форм органічних людських спільнот прийшла доба одноманітних, вишколених за державним стандартом індивідів, які рідко спроможні на самостійне та самодостатнє мислення.

Відповідно, наше Об’єднання вважає бажаним таке оновлення відносин у системі «держава-суспільство», яке дозволило б як державі, так і суспільству відродити органічно притаманні їм функції. Роль держави має бути обмежена її органічною функцією захисту суспільства від будь-яких посягань на його безпеку та цілісність; з іншого боку, суспільні об’єднання та місцеві громади мають взяти на себе сумлінне виконання тих функцій суспільного регулювання, які зараз підмінює собою багатотисячна армія паразитів-чиновників. Лише таким чином може відбутися істинне оновлення держави та суспільства, якого ми всі бажаємо.

 

  1. Власність та трудові відносини

Поточний розвиток подій в Україні вказує на велику важливість правильного розуміння питань власності та трудових відносин для розвитку адекватного націоналістичного руху. У ХХ столітті Україна пережила два періоди панування утопічних економічних ідеологій: державного соціалізму більшовицького штибу та «приватизаторського» капіталізму 1990-х років. Наслідки обох цих явищ ми продовжуємо пожинати й посьогодні. Натомість для українців завжди було характерним прагнення поєднати можливість рівного доступу до власності (як на землю, так і на інші засоби виробництва) та розвиток індивідуального господарювання. Відповідно, СИНДИКАТ стоїть на засадах свого власного шляху в розумінні соціально-економічної проблематики, що передбачає обстоювання необхідності розвитку кооперативних (синдикальних) підприємств, з одного боку, та полегшення ведення індивідуального підприємництва – з іншого.

Всупереч різного роду утопічним ідеологіям, ми визнаємо важливість взаємодії між носіями підприємницької ініціативи та трудовими колективами, що має розвиватися на рівноправній основі та за умов невтручання держави як чинника позаекономічного примусу. Тільки така свого роду спільна власність підприємців та працівників на засоби виробництва, доповнена ефективним посередництвом з боку місцевих громад та суспільних об’єднань, дозволить подолати нинішню скрутну ситуацію в плані національної економіки.

Зрозуміло, що така позиція передбачає найактивнішу участь СИНДИКАТУ в процесах боротьби працівників за свої трудові права, адже саме по собі визнання ідеалу співвласності було б такою ж утопічною декларацією, як і тези адептів інших відірваних від життя ідеологій. При цьому наша діяльність у цьому плані не обмежується класичною профспілковою формою, оскільки ми вважаємо традиційні профспілки такими, що віджили своє. Наше правозахисне об’єднання використовує творчі та нестандартні підходи до захисту та підтримки ошуканих працівників, що мають меті повернути останнім належні їм ресурси та відчуття власної гідності.

 

  1. Еліта та маси

Як уже зазначалося, СИНДИКАТ не є організацією, що сповідує демократичні ілюзії, що є на практиці основою влади нинішньої «еліти». Як можна легко спостерігати на прикладі українського суспільства наших днів, абсолютна більшість сучасних людей являє собою безформну масу слабко організованих індивідів, що легко піддається будь-якому навіюванню з боку контрольованих бюрократами та олігархами так званих «засобів масової інформації». Тому прямим та безпосереднім завданням будь-якого руху, що прагне подолати нинішній стан речей, є відновлення органічних, себто природних, зв’язків між людьми на їх найнижчому, найбільш безпосередньому рівні. Мова йде передусім про місцеве самоврядування. Ми маємо на увазі не лише територіальні громади, а й професійні спілки, об’єднання споживачів, навіть спілки квартирантів одного будинку чи жителів одного гуртожитку.

У будь-якому разі, основною метою самоврядування в нашому розумінні цього слова є відновлення та закріплення зв’язків співробітництва між його учасниками та водночас – висунення природних, а не бюрократичних, лідерів, що могли б допомогти громаді чіткіше визначати та переслідувати свої інтереси. У той же час, самоврядування для нас не є чимось ідеальним або самоціллю, оскільки різні люди та їх групи мають різні схильності, таланти та інтереси, володіють різними здібностями, відрізняються різним рівнем проникнення в сутність складних суспільних та навіть міжособистісних процесів. Тому формування органічних лідерів, що могли б осмислювати та змінювати напрям розвитку суспільства є для нас одним із стратегічних пріоритетів.

 

  1. Етика та Душевність

На наше переконання, докорінною проблемою сучасних суспільств є передусім панування в них відчуженого від суспільства та зосередженого на своїх власних інтересах безособистісного бюрократичного апарату. Перебуваючи в тісній зв’язці з фінансово-корпоративними колами, останній підпорядковує живий розвиток суспільства логіці чисто кількісного зростання та споживання. Останнє призводить до виродження людини та цілих народів, і в кінцевому підсумку – людства в цілому. Найгіршим у цьому виродженні є те, що панівна верхівка зацікавлена в тому, щоб перетворити окремі особистості, з їх власною силою та душевним потенціалом, на одноманітні та бездушні гвинтики єдиної піраміди споживання/виробництва. Логічним завершенням такої послідовності, судячи з усього, мало би бути перетворення сучасних людей на біороботів.

На противагу такому похмурому майбутньому СИНДИКАТ висуває ідею Душевності як єдності між суспільною роллю людини та її здатністю реалізовувати себе, одночасно приносячи користь суспільству. На практиці це означає, що для нас головним є не те, скільки людина може заробити грошей, а те, що саме та як саме вона робить, та якими будуть наслідки її роботи/діяльності для неї та оточуючих. Це переконання являє собою основну відмінність між нашими етичними уявленнями та псевдо-мораллю сучасного суспільства, зацикленого на особистому збагаченні за рахунок інших.

Отже, такими є наші принципи, і на них ми стоїмо. Запрошуємо кожного, хто розділяє їх або хоча б раз замислювався над відповідними проблемами, долучатися до нашої діяльності!

Дивіться також:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>